Вузловий зоб
Сьогодні мова піде про дуже цікаву і терапевтично складну проблему - вузловий зоб.
Хочеться відзначити, що це збірне поняття, яке об'єднує в собі наявність об'ємних утворень в щитовидній залозі, які можуть відрізнятися по морфології.
Виділяють:
- Колоїдний проліферуючий зоб, зустрічається в 85-90% випадках;
- 5-8% займають аденоми щитовидної залози;
- 1-5% припадає на рак.
Точна причина розвитку процесу невідома, але найбільш частими факторами ризику є йододефіцит (особливо це стосується ендемічних районів) і генетична схильність, в тому числі до медулярного раку.
Патогенетичні ланки включають в себе проліферацію (збільшення кількості):
- тироцитів (клітин щитовидної залози) в поєднанні зі скупченням колоїду;
- пухлинних клітин при аденомах і раку.
Поширеність захворювання досягає 50%. З віком ця цифра збільшується. У жінок патологія зустрічається приблизно в 5-7 разів частіше.
Клінічна картина часто відсутня, якщо немає ніяких виражених гормональних збоїв або великих вузлів, помітних неозброєним оком, компресійного синдрому.
Діагностика включає в себе пальпацію, УЗД щитовидної залози, визначення її гормональної функції, ТАБ (тонкоголкову аспіраційну біопсію) за показаннями (класифікація tirads), іноді виконують сцинтиграфію.
Лікування - оперативне та консервативне.
При пухлинах, високодиференційованому раку - тотальна резекція щитовидної залози з радіойодтерапією. Також операція виконується при вузлах великого розміру, наявності косметичного дефекту або компресійного синдрому.
Консервативна терапія з динамічним спостереженням, контролем ТТГ, Т3, Т4, УЗД щитовидної залози при колоїдному зобі.
Прогноз для непухлинних вузлів - сприятливий. При злоякісних новоутвореннях безпосередньо залежить від форми раку і його стадії.
